Зміни, внесені до нової редакції навчальної програми

з      української мови для 1-3 класів

                  Зміни до Пояснювальної записки

1. Замінено текст розділу: IV. Соціокультурна змістова лінія Соціокультурна змістова лінія передбачає загальнокультурний розвиток молодших школярів та підготовку їх до життєдіяльності в соціумі й реалізується через виховні цілі уроків української мови шляхом використання текстів різної тематики з урахуванням вікових особливостей і потреб учнів відповідного класу.

Сім’я: повага до старших членів родини, допомога їм, професії батьків, сімейні свята, культура прийому гостей, сімейний відпочинок (подорожі, пікніки, екскурсії тощо), дозвілля, заняття за інтересами, режим дня, самообслуговування, турбота про здоров’я, загартування, заняття спортом, гігієнічні вимоги до користування телевізором, комп’ютером.

Школа: ставлення до школи, повага до вчителів, дружні стосунки з однокласниками, взаємодопомога, дружба, ставлення до новачків у класі, шкільні свята і традиції, шкільна бібліотека, шкільні гуртки, інші позакласні заходи.

     Громадські місця: правила етикетної поведінки в транспорті, магазині, поліклініці, аеропорту, кінотеатрі, музеї, зоопарку, цирку, на вулиці, ігрових майданчиках, вокзалі, екскурсії, виставці, концерті, під час спілкування мобільним телефоном, правила поведінки зі знайомими і незнайомими людьми різного віку.

Рідний край: назва рідного міста чи села, вулиці, річки, природа рідного краю, поведінка на природі, турбота про природу, історичне минуле, визначні місця, відомі люди, традиції, добрі справи для рідного краю.

• назва, державні символи, розташування України в Європі, Україна – спільний дім для всіх народів, які її населяють, роль української мови як державної, державні свята, події історичного минулого, відомі люди минулого й сьогодення, українські національні символи, традиції, народні свята, дитячі фольклорні твори, повага до людей інших національностей, їхніх звичаїв і традицій.

Зміни, внесені до програми для 1 класу

 Збільшено тривалість букварного періоду (розділи «Навчання читати» і «Навчання письма») з 76 до 89 годин за рахунок скорочення післябукварного періоду з 29 до 16 годин.  Зміни у змісті навчального матеріалу «Тест. Речення. Слово»:

1. Вилучено: Робота над засвоєнням власне українських загальновживаних слів на місці засвоєних окремими учнями в дошкільному житті російських слів: олівець, гумка, рядок, зошит, лялька, годинник, літак, смужка, малюнок, крапка, кишеня, сорочка та ін.
2. Уточнення правильного вимовляння українських слів, на місці яких засвоєно під впливом російської мови слова з іншим звучанням: лінійка, вікно, ліс, дерево, бабуся, дідусь та ін.

      Розташування речень за змістом у деформованому тексті.

3. Вилучено: Учень (учениця): володіє загальновживаними українськими словами, зокрема тими, що стосуються навчальної діяльності; відрізняє на слух загальновживані українські слова від слів споріднених мов з тим самим значенням; відновлює деформований текст, який складається з 2-3 речень.    Соціокультурна змістова лінія

Зміст соціокультурної лінії представлено у вигляді рекомендованої тематики текстів, на матеріалі яких повинен   

 4. Вилучено: 1. Тематичні групи слів, що називають державу, її столицю, державну символіку, реалії життя народу (протягом року) Назва рідної держави і її столиці. Державні символи України.

5. Вилучено: Учень (учениця): знає назву своєї держави і її столиці; має уявлення про державні символи

Зміст мовленнєвої та мовної ліній і перенесено до пояснювальної записки.

Зміни, внесені до програми для 2 класу

Зміни у змісті навчального матеріалу «Писемне мовлення»

1. Вилучено: Обговорення письмових робіт у парах, невеликих групах; формування вміння бачити позитивне в роботі, давати поради щодо її доопрацювання, уміння вдосконалювати написане.
2. Вилучено: бере участь (робота в парах, групах) в обговоренні навчальних текстів та складених самостійно іншими учнями з метою редагування, удосконалення тексту.
3. Вилучено: Об’єднання двох простих речень в одне складне – за зразком, без використання термінів. Використання безсполучникових зв’язків, а також сполучників а, і. (Дме вітер, іде дощ. Батько читає газету, а я готую уроки і т. ін.). об’єднує з допомогою вчителя або в колективній роботі два прості речення в одне складне.
4.  Текст добирає заголовок, відповідний темі або меті тексту; Мова і мовлення Українська мова і споріднені з нею мови. Спостереження за звучанням, написанням і значенням слів у споріднених мовах. Старі і нові слова в мові. Поповнення мови новими словами.
5. Замінено: портфель на ранець
6.  Вилучено: шофéр, ясен
7. Вилучено: Зображення таблиці вписує слова у накреслену самостійно таблицю; Соціокультурна змістова лінія Зміст соціокультурної лінії представлено у вигляді рекомендованої тематики текстів, на матеріалі яких повинен реалізуватися зміст мовленнєвої та мовної ліній
8. Вилучено: 1. Тематичні групи слів, що називають державу, її столицю, державну символіку, реалії життя народу (протягом року) Закріплення і розширення знань про державу Україну, її столицю. Характерні особливості державних символів України. Значення української мови як державної. Мала батьківщина.
9. Вилучено: знає і записує назву рідної держави і її столиці; розпізнає державні символи України (прапор, герб, гімн); пояснює значення української мови як державної; розрізняє велику і малу і перенесено до пояснювальної записки. Національні символи України – верба, калина, вишитий рушник та ін. Народні і релігійні свята, обрядові дійства під час цих свят. батьківщини; знає і записує назву рідного міста чи села, вулиці, на якій проживає; знає свою домашню адресу; має уявлення про українські національні символи (верба, калина, вишитий рушник та ін.); знає найвідоміші народні і релігійні свята (Новий рік, Різдво, Великдень, Трійця, свято Миколая та ін.), обрядові дійства, якими вони супроводжуються.

Читання в особах уривків з українських народних казок, визначення позитивних і негативних персонажів. Відтворення діалогічного мовлення персонажів.

Зміни, внесені до програми для 3 класу

 Зміни у змісті навчального матеріалу

1. Вилучено: Відтворення, розігрування діалогів за прослуханим або прочитаним твором. Складання і записування 1 або 2-3 зв’язаних між собою речень за певними орієнтирами, поданими вчителем або в підручнику, робочому зошиті.
2. Вилучено: бере участь у відтворенні діалогу; самостійно складає речення (окремі та зв’язані між собою) за поданими ілюстраціями, за спостереженнями, опорними словами, на зазначену вчителем тему
3. Вилучено: Різні способи вираження підмета і присудка (лише практично). Побудова речень (простих і складних, зі звертанням та однорідними членами) за зразком. Перебудова речень: об’єднання двох простих речень в одне просте з однорідними членами; об’єднання двох простих речень в одне складне (за зразком).
4.  Вилучено: перебудовує за зразком два прості речення в одне просте з однорідними членами (Діти вчаться писати. Діти вчаться малювати. – Діти вчаться писати і малювати.); об’єднує за зразком два прості речення в одне складне (Сьогодні брат працює на фермі. Тато готує ґрунт під посіви. – Сьогодні брат працює на фермі, а тато готує ґрунт під посіви.)

Частини мови загальне поняття

5. Змінено: 4 години на вивчення теми на 2 години    Повторення вивченого за рік
6. Змінено: 4 години на вивчення теми на 6 годин
7. Зміст соціокультурної лінії представлено у вигляді рекомендованої тематики текстів, на матеріалі яких повинен реалізуватися зміст мовленнєвої та мовної ліній і перенесено до пояснювальної записки.
8. Вилучено: 1. Тематичні групи слів, що називають державу, її столицю, державну символіку, реалії життя народу (протягом року) Держава Україна, її столиця. Характерні особливості державних символів України. Рідний край: місце розташування на території України (Закарпаття, Буковина, Крим та ін.), природа, вулиці і майдани, пам’ятні місця. Національні символи України – верба, калина, вишитий рушник, вишиванка, писанка та ін. Історичне минуле України доби Київської Русі. Відомі люди України минулого і сьогодення. Вилучено: Учень (учениця): знає і розповідає про походження назви держави і її столиці; описує усно прапор і герб України; знає напам’ять державний гімн; розповідає усно про рідний край, його природу; записує власні назви рідного міста чи села (назви вулиць, майдану, річки тощо); записує свою домашню адресу; розповідає про українські національні символи (верба, калина, вишитий рушник, вишиванка, писанка та ін.); знає і розповідає про Київську Русь, найвідоміших її князів (Ярослава Мудрого, Володимира Великого, княгиню Ольгу та ін.); знає імена окремих найвідоміших українських письменників, поетів, художників тощо.
9.   Фольклорні твори великої і малої форм (протягом року) Читання й інсценування уривків з українських народних казок, визначення позитивних і негативних персонажів, головної думки казки. Відгадування, вивчення і складання загадок. Вивчення дитячих пісень, колискових, колядок, щедрівок, посівалок, ознайомлення з особливостями їх уживання. Ознайомлення з народними прикметами.
10.  Читання й аналіз доступних народних приказок. Учень (учениця): виразно читає, розповідає і бере участь в інсценуванні українських народних казок; визначає позитивних і негативних персонажів, головну думку казки; відгадує доступні загадки, знає напам’ять окремі з них; робить спроби самостійно складати найпростіші загадки про конкретні предмети, називаючи їх ознаки; знає напам’ять дитячі пісні, колискові, колядки, щедрівки, посівалки і використовує їх під час дозвілля, ігор, свят; знає і пояснює найпоширеніші народні прикмети; пояснює значення найпрозоріших народних приказок, використовує їх у власному мовленні.
11.   Особливості національного мовленнєвого етикету. Правила мовленнєвої поведінки під час спілкування (протягом року) Ознайомлення з українськими формулами мовленнєвого етикету розмовного стилю. Використання українських формул мовленнєвого етикету з урахуванням віку і статусу особи, з якою відбувається спілкування. Учень (учениця): знає і доцільно вживає українські формули мовленнєвого етикету розмовного стилю; знає, свідомо вживає і правильно записує відповідні українські формули мовленнєвого етикету вітання, прощання, прохання, вибачення, запрошення у спілкуванні.
12.  Ознайомлення з дотриманням правил етикету в громадських місцях. людьми різного віку, статусу, родинних стосунків тощо; знає і дотримується правил етикету в громадських місцях; 4. Соціальні ролі (протягом року) Ставлення до членів сім’ї. Стосунки в школі. Правила етикетної поведінки в громадських місцях (кінотеатрі, музеї, поліклініці, на шкільному святі). Ставлення до природи Учень (учениця): уникає конфліктних ситуацій зі старшими і молодшими членами родини; прагне допомагати своїм рідним; радіє успіхам і співпереживає з невдач однокласників; бере участь у класних і шкільних заходах; ставиться з повагою до вчителів, технічного персоналу школи; дотримується правил етикетної поведінки в кінотеатрі, музеї, поліклініці, на шкільному святі; використовує відповідні формули мовленнєвого етикету; цікавиться рослинним і тваринним світом; турбується про природу рідного краю (допомагає птахам узимку тощо); поводиться на природі так, щоб не завдати їй шкоди.

Українська мова

• Раніше діти складали речення за малюнком у підручнику з обмеженою кількістю слів, що вбивало всякий потяг до творчості. А тепер діти складатимуть речення довільно.
• Звукові схеми складних слів, наприклад, «ящірка»,  вирішили подавати у 3-му класі, а в першому залишити лише прості.
• Замість написання тексту-роздуму, тексту-міркування чи тексту-розповіді, які мають чітку структуру, вводиться новий тип мовлення – есе, аби дітям  було легше висловлювати власні думки.
• Деякі заскладні теми, як-от «Правопис особових закінчень дієслів», перенесли у старші класи.

УКРАЇНСЬКА МОВА

Треба розуміти, що основне завдання курсу "Українська мова" – це навчити дитину висловлюватись у будь-якій ситуації. На жаль, цього орієнтиру ніколи не дотримувались, бо програми були перевантажені теоретичним матеріалом. Пріоритетними були завчені правила. В першому класі у "Букварі" автори давали малюнок, а під ним схему речення з чотирьох слів. Для дитини це – абстракція. Дітям важко втиснутися у 4 слова. Тому ми вилучили з програми схеми речення. Тепер учень, виходячи з малюнку, складатиме речення з необмеженої кількості слів. Таким чином, ми не ставимо дитину в рамки.

Були також звукові схеми. Батьки між собою їх називали "Азбукою Морзе". Уявіть, що 6-річному школяреві треба розібрати слово "ящірка". Так-от, ми лишили тільки найпростіші слова для звукового аналізу. Наприклад, "ліс", "мама" тощо. А от складні, з погляду звукового аналізу, слова ми перенесли до третього класу. Там для цього є відповідна тема "Звуки і букви". І вона вивчається протягом 37 годин. З другого класу ми вилучили дві непосильні для дітей теми і також перенесли їх до третього класу: "Спільнокореневі слова" і "Правопис ненаголошених е/и". Ці теми потребували від дітей широкого словникового запасу, якого у другому класі в них не може бути. Наприклад, слово "зима". Там "е" чи "и"? Треба підібрати споріднені слова, щоб перевірити. Як-от, "зимувати" або "зимовий".

Натомість у другому класі ми зібрали усі правила переносу. Ця тема посильна для другокласників, позаяк вони вже пишуть у зошитах і щодня використовують перенос.

У третьому класі ми зробили революцію. Ми ввели такий тип мовлення, як есе.Орієнтувались на європейську освіту. Вчителі чомусь бояться слова "есе", але цей спосіб висловлення думки найбільше відповідає віку дітей. Дітям часто знімали бали не за їхні думки, а за недотримання структури. Форма була важливішою за зміст. А есе – жанр, що не має чітко визначеної структури і не претендує на вичерпність. Те, що треба для початкової школи. Натомість забрали вимогу писати текст-роздум, текст-міркування, текст-розповідь, які мають чітку структуру.

 У четвертому класі ми повністю вилучили складну тему "Правопис особових закінчень дієслів". Приміром, "клеЇте" чи "клеЄте"? Ми перенесли цю тему до 5-го класу. Також, що стосується усіх молодших класів, ми відсіяли трохи обов’язкових словникових слів. Вони були дещо архаїчними. Приміром, "бетон", "цемент", "гектар". Замість того ми осучаснили слова. Додали ті, якими дитина зможе користуватись в житті. До прикладу, слова "милосердя", "співчуття", "добросовісний", "внесок", "життєрадісний" тощо. Ті слова, які зараз на вустах, і сприяють розвитку емоційної сфери дитини.

Розробники оновленої програми розповідають, що керувалися європейськими рекомендаціями, затвердженими Європарламентом і Радою ЄС щодо ключових компетенцій, необхідних для навчання впродовж життя. Проте не всі вчителі початкових класів згодні з тим, що програму слід розвантажувати. Приміром, вчителька з 30-річним стажем Наталя Григоренко із Чернігівської області вважає, що не можна просто «гратися» упродовж 4-х років.

Знаходяться батьки-скептики, а один із них  наш колега, журналіст Юрій Сандул, стверджує – а хіба можливе навчання і розвиток особистості без докладання зусиль, без «ходіння по муках»? Ну, тут, мабуть, варто посперечатися: звичайно неможливе – для дорослої людини чи для учня старших класів, який це вже усвідомлює. Але дитині, яка тепер іде не в сім, а в шість чи навіть у п’ять років у перший клас, це зрозуміти важко. Так само, як важко їй зрозуміти у першому класі, приміром, тему з природознавства «Уявлення про пісок і глину як гірські породи», «Нагрівання та охолодження повітря над сушею та водною поверхнею» чи «Способи видобування гірських порід».  

І ще. Розвинені країни Європи, США, Канада, Японія уже пройшли шлях реформування освіти. У нас це було модно критикувати, порівнюючи з «радянською» ще системою: мовляв, «там» діти у школі роками байдики б’ють, а коли наш школярик до них потрапляє, – то він одразу стає першим учнем, на голову вищим за рівнем знань від решти. Може, й так. Але освіта - це те, передусім, яка людина виходить зі школи у великий світ, чого вона досягає після того, як навчання закінчилося. А тепер – запитання. То ж скільки Україна має власних нобелівських лауреатів, видатних науковців чи світових митців, які є інтелектуальним фундаментом економічної потуги і соціальної доступності - у США, Японії, в тих же країнах Європи чи Канаді? Мабуть, треба дивитися все ж таки на плоди освіти, а не на способи її отримання, тим паче застарілі.

Україна тільки стає на цей шлях і, звичайно, багатьом буде трохи ніяково споглядати, що їхні діти і онуки вчитимуться інакше, ніж всі попередні покоління - без домашніх завдань на вихідні чи ж зубріння таблички множення влітку. Але ж треба не забувати: школа – це лише інструмент, хоча й найважливіший, стимул, джерело, заохочення, а Людиною людина стає сама.