Годівничка –справа непроста

Ось і прийшла  до нас засніжена  й морозна зима. Поки не було сніжку, птахи самі могли знайти собі поживу. А тепер їх дочекались біля своїх годівниць школярики.

Діти розвісили пташині їдальні ще в листопаді, але тільки зараз веселі синички й горобці завітали до них.

Щоранку школярі насипають насіння до годівниць, а пернаті друзі вже чекають на них, обережно стрибаючи  недалечко чи спостерігаючи з сусідніх дерев…

Жовтогруді швидкі синички поспіхом хапають насіння у годівниці, відлітають  на гілочку, потім знову повертаються до  годівнички. Насіння завжди вистачає на всіх, тому бійок за поживу не буває.

Інколи діти бачать і повзика. Він – гарнюня! Довгий дзьобик – вліво, вправо – для порядку: чи ніхто не збирається заважати?! І схопивши насінинку, стрілою летить до старої липи. Потім повертається ще, ще…

Якщо постояти трішечки, побачиш і почуєш багато цікавого: на веселе пташине свято прилетить синичка-гаївка, за нею великий строкатий дятел. Він здається великим поряд з синичками та горобцями, але ніколи їх не ображає, ввічливо поглядає то лівим, то правим оком, і нарешті, береться за їжу… Смачно!

Діти із задоволенням спостерігають за птахами, складають про них розповіді та казки, фантазують, слухаючи їхні веселі пісні.